Сайт бібліотеки
Харківського ліцею №70
Віртуальна виставка
«Людяність у безодні пепла»
14 травня - День вшанування українців, які рятували
євреїв під час Другої світової війни
"Той, хто врятував одне життя,
врятував увесь світ"
Талмуд
Юрій Скіра. «Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост»
У монографії розглядається діяльність монахів Студійського Уставу щодо порятунку євреїв під час Голокосту на території Львівської архієпархії Греко-Католицької Церкви. Автор дає відповіді на різноманітні запитання, пов’язані з переховуванням; відображає мотиви, методи та ризики обох сторін акції; розвінчує міфи, які склалися через недостатні знання попередніх дослідників щодо умов та можливостей рятівників і місцевості. Монографія Юрія Скіри відновлює історичну правду та формує комплексне бачення участі студитів у рятувальній акції, яка відбулася з ініціативи їхнього архімандрита митрополита Андрія Шептицького та зберегла життя кільком сотням дорослих і дітей.
Книга призначена для широкого кола читачів.
Юрій Винничук. «Танго смерті»
«Танго смерті» - це роман про пам'ять, про любов до Вітчизни, про дружбу. І, звісно ж, про кохання. Цікавий, напружений сюжет захоплює з першої сторінки та тримає увагу до останнього рядка.
У творі йдеться про долю чотирьох повстанських родин: української, німецької, польської і єврейської. Але манера письма у цьому романі – це також і новий Винничук із захоплючим сюжетом, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця «Танга смерті», яке виконували в’язні Янівського концтабору у Львові. Це книга, яку мовби не читаєш, а живеш у ній.
Тімоті Снайдер. «Чорна земля. Голокост як історія і застереження»
Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд - і від того ще страшнішою. Голокост постав в уяві Гітлера як стратегія відновлення балансу на планеті та отримання необхідних німцям ресурсів через ліквідацію євреїв. Такий сценарій можна було реалізувати лише у випадку повного знищення Німеччиною інших держав. Тому мета Гітлера полягала у веденні колоніальної війни в самій Європі. У зонах бездержавності майже всі євреї загинули. Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост - це не лише історія, але й застереження.
Томас Кініллі. «Список Шиндлера»
Його ім'я відоме всьому світу і вже давно стало називним. Оскар Шиндлер – дюдина, яка довела, що можна здійснити справжнє диво — подарувати життя... Дати шанс на порятунок тоді, коли сподіватися вже нема на що…
На початку Другої світової війни німецький підприємець Оскар Шиндлер відкрив у Польщі фабрику, на якій виробляли емальований посуд. І ця фабрика, де працювали євреї з гетто, стала для них немов Ноєвим ковчегом... Коли було ухвалено рішення про знищення краківського гетто, Шиндлеру неймовірними зусиллями вдалося вивезти своїх робітників і захистити їх від жаху табору смерті Аушвіцу. Він урятував майже 1300 євреїв. Більше, ніж будь-хто за всю історію найстрашнішої в історії людства війни...
Елі Візель. «Ніч»
Трапляється, люди раптом перетворюються в божевільних ненаситних людожерів. Такі епізоди входять в історію людства, ім'я одному з них – Голокост. Першим таку назву дав трагедії євреїв в роки Другої світової війни автор книги «Ніч» –Елі Візель, письменник, філософ, лауреат Нобелівської премії миру. У вас в руках жахлива хроніка – автобіографічна розповідь про хлопчика, що вижив в пеклі Освенціма, Біркенау та Бухенвальда. Ця книга не викличе бурю емоцій, сльози висушить жар табірних печей, залишиться тільки суха лють і обіцянка пам'ятати і не мовчати.
Джек Майер. «Хоробре серце Ірени Сендлер»
1942-1943 рр. Окупована німцями Варшава. Молода полька Ірена Сендлер як соціальний працівник отримує дозвіл відвідувати Варшавське гетто. Розуміючи, що євреї приречені, Ірена вмовляє їх віддати їй своїх дітей. Підлітків Сендлер виводить через каналізацію, малюків виносить у мішках і ящиках для інструментів. Вона прилаштовує їх в монастирі і у знайомих. Хтось доносить на Ірену, її заарештовують, катують і засуджують до розстрілу.
1999-2000 рр., Канзас, сільська середня школа. Три школярки готують доповідь з історії та знаходять статтю про Ірену Сендлер. Чому про жінку, яка врятувала 2500 дітей, ніхто не знає?
Урі Орлев. «Біжи, хлопчик, біжи»
Давиду було всього вісім років, коли він втратив усю сім'ю в Варшавському гетто. Випадково хлопчик прибився до зграї таких же сиріт і разом з ними вирішив втекти назовні. Тоді почалися його неймовірні пригоди: Давид навчився жити в лісі, зустрів десятки друзів і ворогів, забув своє справжнє ім'я, залишився без руки, не один раз дивом уникнув смерті, проте вижив незважаючи ні на що. Нескінченна винахідливість і хитрість постійно виручають Давида, і, здається, сам Том Сойєр міг би йому позаздрити. А читати про це цікаво навіть дорослим. Але найдивніше - книга заснована на реальній історії єврея Йорама Фрідмана, яку і записав Урі Орлев.
Щоденник Анни Франк
Це історія на всі часи. Кожне нове покоління відкриває її для себе заново. «Щоденник Анни Франк» не має аналогів. Юним і дорослим читачам він передає дивовижний дух дівчинки, якій довелося пережити найбільші жахи, котрі бачив сучасний світ. Але їй вдалося залишитися непереможною і зворушливо людяною.
Анна Франк вела щоденник з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року. Спочатку вона писала листи лише для самої себе. А навесні 1944 року почула по лондонському радіо виступ нідерландського міністра освіти у вигнанні, який говорив про те, що після війни необхідно буде зібрати й оприлюднити всі документальні матеріали про страждання нідерландського народу за часів німецької окупації. Як приклад таких матеріалів він серед іншого згадав і щоденники. Під впливом його виступу, Анна Франк вирішила після закінчення війни видати книжку,в основу якої поклакласти щоденник.
Сьогодні ії щоденник переведений на 67 мов.
Біргер Т. «Завтра не настане ніколи»
Ця книга - розповідь про трагічну долю єврейської дівчинки, яка пережила під час війни всі жахи Ковенського гетто, підневільної праці і нацистського табору смерті Штуттгоф. Маленька Труді дивом уникла смерті у печі крематорію і вижила тільки завдяки своїй мужності, самовідданості, винахідливості, невичерпній надії і любові до матері.
Маша Рольнікайте. «Я повинна розповісти»
Свій щоденник Маша Рольнікайте вела в 1941-45 роках, спочатку в гетто Вільнюса, потім - у трудових концентраційних таборах Штразденгоф (Рига, Латвія) і Штуттгоф (Польща). Щоденник її менш відомий, але не менш значущий, ніж щоденник Анни Франк.Частину щоденників Маші вдалося записати, більшу частину вона вела "в умі", запам'ятовуючи. Цілком текст щоденників був зафіксований нею в 1946 році, вже в Вільнюсі, а вперше виданий - там же, але тільки в 1963 році, у "відлигу", литовською мовою.
