Сайт бібліотеки
Харківського ліцею №70 

               24 травня щорічно у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.  Це свято так і називається – День слов’янської писемності та культури. Князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла з проханням: прислати вчителів, які знають слов’янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо.

               З цією місією поїхали до Моравії Кирило і Мефодій. Творці слов’янської азбуки народилися в македонському місті Солуні (сучасне Салоніки). Їхній батько був болгарин, мати – гречанка. У сім’ї росло семеро дітей. Костянтин був наймолодшим (827-869), пізніше прийняв ім’я Кирило. Михаїл (820-885) – у чернецтві Мефодій. Брати отримали блискучу освіту.

               Становлення слов’янської писемності було нелегким. Офіційною датою створення слов’янської писемності вважається 863 рік. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за іменем одного із братів, Кирила. Крім того, брати-греки переклали на слов’янську мову Євангеліє, Апостол і Псалтир.

              Заслуга Кирила і Мефодія в історії культури велика: по-перше, Кирило у 863 році розробив першу впорядковану слов’янську азбуку і цим поклав початок розвиткові слов’янської письменності; по-друге, Кирило і Мефодій переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов’янської літературної мови, по-третє, Кирило і Мефодій протягом багатьох років провели серед західних і північних слов’ян і сприяли поширенню грамотності серед цих народів.